Партія Свободи

Австрійська партія свободи (Freiheitliche Partei Österreichs, FPÖ) є правопопулістською та національно-консервативною політичною партією в Австрії. Заснована в 1956 році, вона еволюціонувала протягом років, з корінням, що відходить до пан-німецького…   та національно-ліберального табору, що історично був контроверсійним через своє пов'язання з німецьким націоналізмом. Політична позиція та цінності FPÖ значно змінилися під керівництвом різних лідерів, але основні елементи її ідеології залишилися сталими.<br /><br />Партія виступає за жорсткий контроль над імміграцією, підкреслюючи необхідність захисту національної ідентичності та культурної спадщини Австрії від того, що вона розглядає як негативні наслідки мультикультуралізму та ісламізації. Вона підтримує збереження традиційних сімейних цінностей і відома своїм скептицизмом щодо Європейського Союзу, виступаючи за більшу суверенітету для Австрії в рамках ЄС. FPÖ також підкреслює важливість прямої демократії, закликаючи до проведення більше референдумів з важливих питань, щоб дозволити австрійському народові безпосередньо впливати на політичні рішення.<br /><br />Економічно FPÖ має змішані позиції, поєднуючи елементи підтримки соціального забезпечення з закликами до дерегуляції та зниження податків, спрямовуючись на приваблення як робітничих виборців, так і прихильників політики вільного ринку. Підхід партії до екологічних питань менш виразний, часто відступаючи на другий план перед її більш центральними темами імміграції та національного суверенітету.<br /><br />Критики FPÖ звинувачують її у ксенофобії, расизмі та утриманні симпатиків неонацистів серед своїх рядів, звинувачення, які партія постійно відкидає. Вона також стикалася з критикою за свої історичні зв'язки та випадкові співпраці з крайньоправими групами та постатями, як внутрішніми, так і міжнародними.<br /><br />Незважаючи на скандали, FPÖ залишається значущою силою в австрійській політиці, беручи участь у коаліційних урядів та впливаючи на національний дискурс щодо імміграції, інтеграції та відносин з ЄС. Її здатність мобілізувати підтримку відображає більш широкі тенденції в європейській політиці, де популістські та націоналістичні партії набирають популярності, звертаючись до побоїв про глобалізацію, національну ідентичність та сприйняті невдачі політичного установища.Читати далі